Як вибрати пенсійний фонд і не прогоріти

Матеріал 2011 року.

Про пенсійну реформу, що готується, за останні кілька місяців не чув хіба що глухий. Це одна з найнагальніших і найболючіших реформ, які наважилася проводити нинішня влада. Назріла вона тому, що дефіцит бюджету Пенсійного фонду України за підсумками 2010 року склав майже 35 млрд гривень і тенденції до його зниження поки не видно. А болючою цю реформу можна впевнено вважати, бо в її межах планується підвищити пенсійний вік, збільшити стажі для отримання мінімальної пенсії, а також обмежити пенсії максимальні. Рішення, скажімо так, не найпопулярніші, і нинішню владу за це ще не раз згадають «незлим тихим словом». Але іншого виходу ні в влади, ні в нас немає.

Як зміниться пенсія. Також нам усім варто усвідомити, що коли реформу таки запустять, ми волею-неволею будемо переведені на нові пенсійні рейки. Річ у тім, що, серед іншого, реформа передбачає перехід від нинішньої солідарної пенсійної системи (гроші нинішнім пенсіонерам виплачуються коштом працюючої частини населення) до накопичувальної системи персональних пенсійних рахунків, коли кожен українець на індивідуальному рахунку накопичуватиме собі на безбідну старість.

На думку прем’єр-міністра Миколи Азарова, новий рівень пенсійної системи запрацює вже у 2013 році. Передбачається, що, починаючи з цього року, всі українці, які ще не досягли 36-річного віку, почнуть відраховувати частину соцвнеску із зарплати на персональний рахунок. У перший рік на ці цілі спрямовуватимуть 2% зарплати. Потім щороку внесок збільшуватиметься на 1% і з часом сягне 7%. Паралельно знижуватимуться відрахування до солідарної системи. Перші два роки всі персональні накопичення акумулюватимуться в єдиному державному накопичувальному фонді. Але вже 2015 року особисті пенсійні рахунки будуть переведені до недержавних пенсійних фондів (НПФ) на вибір вкладника-майбутнього пенсіонера. Якщо людина сама не зможе визначитися з вибором, за неї це зроблять чиновники.

Тим же, хто на момент запуску повноцінної пенсійної реформи буде старший за 36 років, щоб не залишитися біля розбитого корита, доведеться потурбуватися про свою майбутню пенсію самостійно, відкладаючи гроші в той самий НПФ. Тож, незалежно від віку, українцям уже сьогодні варто придивлятися до недержавних пенсійних фондів.

Головне - вчасно почати. Нинішні пенсіонери принад накопичувальної пенсії не відчують, а ось молодь ще встигне накопичити на гідну старість.

Як працює НПФ

Суть роботи пенсійного фонду полягає в тому, що він накопичує кошти майбутніх пенсіонерів на індивідуальних рахунках, а компанія з управління активами (КУА) фонду інвестує їх у цінні папери, нерухомість, розміщує кошти на банківських вкладах і так заробляє прибуток. Але це, можна сказати, класичні напрями вкладення грошей майбутніх пенсіонерів, а бувають і нетрадиційні. Наприклад, у кризу, коли банки «заморозили» депозити, а цінні папери українських емітентів помітно подешевшали, керуючим активами фондів довелося шукати альтернативні активи для інвестицій - дорогоцінні метали, предмети мистецтва, антикваріат. Також зросла частка вкладень у нерухомість.

Сезон виплат. По досягненні учасником фонду пенсійного віку йому належить виплата: або рівними платежами впродовж певної кількості років (строк закріплюється в договорі з фондом, але не менше 10 років), або вся сума одноразово. Однак одноразова виплата по досягненні пенсійного віку належить лише в тому разі, якщо сума накопичень не перевищує 45 тис. грн (ця сума розраховується від поточного розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб). Якщо сума накопичень більша за цей ліміт, то виплати будуть розтягнуті щонайменше на 10 років. Але це навіть на краще, бо після виплати чергової частини із суми накопичень залишок коштів продовжує працювати й заробляти пенсіонеру новий прибуток. Тобто загальна сума пенсійних виплат постійно зростатиме, компенсуючи втрати від інфляції. А у випадку смерті залишок дістанеться спадкоємцям.

Під замком і без гарантій. У недержавної пенсії є низка недоліків. По-перше, з НПФ не можна достроково забрати свої заощадження. «У нормальних умовах забрати гроші з НПФ можна лише по досягненні пенсійного віку і якщо сума накопичень невелика (ті самі 45 тис. грн - Авт.). Достроково забрати гроші з фонду можна лише у виняткових випадках: при критичному стані здоров’я чи настанні інвалідності, переїзді на ПМП за межі України або при спадкуванні», - розповідає директор департаменту пенсійних фондів КУА «КІНТО» Ірина Васильєва. По-друге, НПФ не гарантує прибутковості вкладень. Наприклад, багато фондів за підсумками 2008 року показали «мінус» через обвал фондового ринку й цін на українські акції, в які вкладають гроші мало не всі НПФ. Але зазвичай за падінням іде зростання, а оскільки НПФ - річ довгострокова (до 20-40 років), зростання доходів майбутніх періодів, найімовірніше, покриє вчорашній збиток. По-третє, у пенсійних фондів немає свого Фонду гарантування, як у банків. Однак втішити майбутніх пенсіонерів має те, що за час існування НПФ (з 2004 р.) жоден фонд ще не збанкрутував і не втік з грошима пенсіонерів.

Фонд можна міняти раз на 2 роки

Варто зазначити, що порівняно з банківськими вкладами НПФ показують дуже непогану дохідність. Зокрема, за підсумками 2010 року більшість пенсійних фондів закінчила з позитивним результатом і отримала від 8 до 37% річних. Однак це поки що тільки попередні результати, бо за законом НПФ подають свої звіти до Держфінпослуг (одна з держкомісій, яка контролює їхню діяльність) до 20 лютого, а оприлюднює їх комісія лише в квітні.

Дані по 20 найбільших відкритих фондах за підсумками трьох кварталів 2010 року, хоч це й дані за неповний рік, показують тенденцію: 18 із 20 НПФ наростили гроші вкладників. Це видно зі збільшення вартості чистої одиниці пенсійних внесків, яка обчислюється в гривнях і показує, скільки на конкретну дату коштує одна гривня, вкладена в цей фонд від початку його заснування.

Контроль і санкції. За результатами діяльності НПФ пильно стежить Держфінпослуг. Якщо річний дохід фонду визнається нижчим за середній по ринку, комісія Держфінпослуг має дати рекомендації щодо зміни напрямів вкладення грошей майбутніх пенсіонерів або заміни КУА. До речі, якщо вкладника не влаштовує дохідність фонду чи робота керуючої компанії, він має повне право перевести свої кошти до будь-якого іншого НПФ на свій вибір без пояснення причин. Таку зміну вкладник може робити в будь-який момент на власний розсуд, але не частіше ніж раз на два роки. Це стосується не лише добровільних, а й обов’язкових накопичень (тих, що передбачені пенсійною реформою).

Альтернативи НПФ

Депозит. Найзвичніший для українців спосіб накопичення грошей - на банківському депозиті. Так само можна накопичувати й на пенсію. У банках повно пенсійних вкладів (з підвищеними ставками та пільговими умовами розірвання), але, на жаль, вони розраховані на нинішніх пенсіонерів. Майбутнім пенсіонерам доведеться накопичувати на депозитах звичайних. Хоча в деяких банків є спеціальні пенсійні депозитні програми з можливістю вкласти гроші в банк до настання пенсійного віку. Безсумнівні плюси банку перед іншими пенсійними варіантами - наявність Фонду гарантування та можливість забрати гроші з банку в будь-який момент (хоча цю можливість у вкладників можуть забрати вже навесні). До мінусів депозитів можна віднести постійне зниження ставок за депозитами й той факт, що незабаром відсотки за депозитами оподатковуватимуться податком на доходи.

Страховка. Принцип роботи страхової пенсії схожий на НПФ: ви вносите платежі, компанія інвестує гроші й заробляє вам прибуток, а при настанні пенсійного віку вкладник отримує одноразову виплату або щомісячні виплати. Головна фішка пенсії від страхової компанії (СК) - наявність страхового захисту на випадок смерті, інвалідності чи серйозної хвороби. Якщо з вами трапиться щось лихе, ви або ваші рідні отримаєте виплату. Також страхова пенсія гарна можливістю укладати договори в доларах і євро (в НПФ пенсія лише в гривнях), а також тим, що за таким накопиченням СК може гарантувати мінімальну дохідність. З недоліків: відсутність системи гарантування; у СК є право відмовити в страховій виплаті (наприклад, якщо застрахований помер у стані алкогольного сп’яніння), тобто через чарку спиртного можна лишитися без пенсії.

Обираємо пенсійний фонд

Наразі в Україні зареєстровано 103 НПФ. З них реально працюючих близько 60. Тобто обирати є з чого, і обирати можна за кількома критеріями.

За доступністю. На жаль, більшість недержавних пенсійних фондів закриті для вкладників «з вулиці», бо є або корпоративними (створюються компаніями для своїх працівників), або професійними (створюються профспілками). Ми нарахували близько 40 фондів, які готові укладати договори з приватними вкладниками незалежно від місця роботи й виду діяльності.

За стратегією. Перше, чим варто поцікавитися при виборі НПФ, - його інвестиційний портфель (куди він вкладає гроші вкладників). Ст. 49 закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» чітко обмежує, в які активи й у якій пропорції пенсійні фонди можуть вкладати гроші. Наприклад, ліміти в 40% установлено для депозитів у банках, облігацій і акцій українських компаній, не більше 20% можна вкладати в іноземні цінні папери, папери, гарантовані місцевою владою, не більше 10% - у нерухомість і банківські метали та не більше 50% грошей вкладників - у держоблігації. Перевищення цих лімітів заборонене, хоча не всі фонди дотримуються цих обмежень і тримають, наприклад, більше грошей на депозитах. Залежно від того, де фонд допустив перелім, це може або підвищувати ризик вкладень, або знижувати їхню дохідність.

За законом і сайтом. Як ми вже зазначали, згідно з пенсійною реформою, що готується, з часом пенсійні накопичення всіх українців, яким до 2013 року буде менше 36 років, переводитимуться до НПФ. Але доступ до грошей майбутніх пенсіонерів отримають далеко не всі фонди, а лише ті, що відповідатимуть критеріям Держфінпослуг, серед яких:

• досвід роботи фонду не менше трьох років;
• фонд обслуговується банком-зберігачем з-поміж найбільших, керується КУА з капіталом не менше 15 млн грн і досвідом роботи не менше трьох років;
• фонд має показувати дохідність вищу за середню по ринку (це значення визначає Держфінпослуг) упродовж мінімум останніх 12 місяців;
• вимоги до активів НПФ не порушувалися впродовж останніх 12 місяців.

Усю цю інформацію роздобути непросто - доведеться пошукати на сайтах Держфінпослуг (www.dfp.gov.ua), Української асоціації інвестиційного бізнесу (www.uaib.com.ua) і на сайтах самих фондів. Але перелічені критерії Держфінпослуг можна використовувати не лише для обов’язкової пенсії, що з’явиться після пенсійної реформи, а й для добровільної, яку можна починати накопичувати вже зараз.

До речі, для НПФ дуже важлива відкритість, зокрема повнота інформації на сайті. Далеко не всі НПФ на своїх сайтах публікують повну інформацію про свою діяльність, більше того, не в усіх фондів є свої сайти.

Рахуємо дохід

Оцінити майбутню дохідність накопичень неможливо - інструменти, в які вкладають гроші страхові компанії та пенсійні фонди, непередбачувані. А банки останній рік-півтора знижують ставки за вкладами, і якими вони будуть навіть через два-три роки - невідомо. Для наочності ми оцінили не майбутній дохід, а скільки ми могли б заробити, якби вже накопичували на пенсію з 2007 року, щомісяця відкладаючи по 500 грн.

Дохідність розрахована «Сегодня» на підставі реальних даних страхової компанії та НПФ.

Підсумкова сума доходу вийшла меншою за суму по роках, бо з неї для реальнішого розрахунку ми вирахували суму платежів, які пішли на страховий захист (40 грн х 12 міс. х 4 роки = 1920 грн).

Автори: Катерина Шевельова, Андрій Бурний

Джерело: «Сегодня»